Роль та місце контролю в структурі перекладацької діяльності

Abstract

Статтю присвячено аналізу змісту й структури перекладацької діяльності з позицій діяльнісного підходу. Особливу увагу зосереджено на визначенні й зіставленні місця та ролі контролю в різних його проявах під час виконання перекладацької діяльності студентами-філологами та професійними перекладачами. На думку автора, результати цього дослідження мають стати грунтовною основою для розробки ефективної системи контролю сформованості у майбутніх філологів перекладацької копетентності за рахунок підвищення органічності й природності застосування засобів контролю в навчальному процесі та інформативності й об'єктивності його результатів. Урахування особливостей функціонування реального контролю в перекладацькій діяльності під час розробки й своєчасного використання відповідних форм та прийомів дидактичного контролю дозволить не лише уникнути деформації проявів поведінки студентів, а й посилити його навчальну й розвивальну функції. Діяльнісний підхід до навчання перекладу передбачає поетапне формування відповідної компетентності студентів внаслідок розв'язання реальних або змодельованих перекладацьких завдань. Його положення тісно корелюють з низкою інших підходів (процесуальний, ситуативний та колаборативний), які зосереджуючись лише на певних специфічних аспектах перекладацької діяльності, наголошують на необхідності в паралельній реалізації контролю й оцінки перебігу та результату перекладу, надають для цього низку альтернативних засобів, а також обгрунтовують вагому роль в ній взаємоконтролю. На основі аналізу структури перекладацької діяльності, запропонованої Н. М. Гавриленко, визначено не менш вагому роль самоконтролю в процесі перекладацької діяльності, який пронизує її наскрізь від рівня контрольно-коригувальної фази будь-якої елементарної дії до цілого завершального етапу корекції отриманого тексту перекладу. Отже, контроль сформованості перекладацької компетентності не лише повинен включати регулярні заходи само- й взаємоконтролю, а й сприяти формуванню відповідних рефлексивних умінь, здатності до самоаналізу й самокорекції та адекватної самооцінки майбутніх філологів.