Увічлива адресатність і її мовна репрезентація

Abstract

У статті проаналізовано трактування категорії адресатності у науковій літературі, вказано на специфіку мовної репрезентації ввічливої адресатності в українській мові. Описано особливості категорії адресатності та її мовної репрезентації з погляду соціолінгвістичних критеріїв. Увічливу адресатність розглянуто як набір особливих мовних індикаторів, що репрезентують комунікативну взаємодію, певний інструмент впливу на адресата, що іноді є ефективнішими, ніж сама комунікація. Крім того, вказано на соціолінгвістичні, національно-культурні особливості категорії адресатності. Запропоновано ввічливу адресатність розглядати як певний прагматичний вектор, який визначає й регулює стратегію мовленнєвої поведінки мовця, що впливає на вибір і використання мовних індикаторів, специфіку використання мовних засобів вираження ввічливої адресатності.