До проблеми визначення поняття «наукова критика»

Abstract

У статті здійснюється аналіз наявних дефініцій критики / критичного зауваження, яку вважаємо обов’язковим компонентом сучасного англомовного наукового дискурсу, а також пропонується власне визначення критики / критичного зауваження. Важливість критики для наукової діяльності й комунікації є очевидною, адже саме усвідомлення недостатності й недосконалості знання стимулює дослідників до нових розвідок та переосмислення наявних студій. Поняття критики взагалі та наукової критики зокрема має різні тлумачення, з яких найбільш релевантним різним галузям науки вважаємо вербально висловлене негативне ставлення до певного (фрагмента) наукового дослідження. Слід відзначити, що прийняте в роботі розуміння критики як негативного судження суб’єкта про певний об’єкт є її вузьким тлумаченням, більш адекватним, на наш погляд, аніж широке трактування критики (розбір, аналіз, виявлення позитивних та негативних рис). По-перше, за вузького розуміння критика співвідноситься з конкретним вербальним утворенням – висловленням негативної оцінки, що є обов’язковим у критичному зауваженні, тоді як за широкого трактування межі вербальних реалізацій установити практично неможливо. По-друге, аналіз словникових дефініцій та результати (нелінгвістичних і лінгвістичних) досліджень свідчать про те, що обране нами тлумачення є найбільш поширеним і загальним (до того ж мовна свідомість українського дослідника не дозволяє поєднувати іменник «критика» з прикметником «позитивна»). Окрім того, критику вважаємо складовою розумово-комунікативної взаємодії науковців, що в соціокогнітивному вимірі характеризується наявністю спільного спеціального знання, а в соціокомунікативному – прагненням досягти спільної мети – сприяти розвитку та вдосконаленню наукової думки. Звідси ми можемо прийти до висновку про те, що наукова критика може бути схарактеризована як явище дискурсивної природи – ментальний, соціокультурний і комунікативний феномен, реалізований вербальними одиницями.