Підходи до формування компетентності в письмовому науково-технічному перекладі

Abstract

Соціальне замовлення на письмових перекладачів науково-технічних текстів, здатних надати якісні перекладацькі послуги в різних галузях, спонукає науковців і викладачів вищих закладів освіти до розробки ефективної методики навчання студентів-філологів, яка, як і кожна методична система, має базуватися на підході – певній позиції щодо сутності формування компетентності в письмовому науково-технічному перекладі. У статті здійснено огляд запропонованих науковцями підходів до навчання різних аспектів перекладу, а також розкрито зміст підходів, релевантних для формування компетентності в письмовому науково-технічному перекладі. Згідно з особистісно-діяльнісним підходом, процес навчання спрямований на формування професійної особистості перекладача, яка розглядається як активний суб’єкт учіння, здатний до самостійної діяльності та готовий до самовдосконалення впродовж усього життя шляхом вирішення професійних перекладацьких завдань проблемного характеру. Опертя на компетентнісний підхід забезпечує відповідність фахової підготовки майбутніх бакалаврів філології соціальному замовленню, міжнародним освітнім стандартам, а також спрямовує освітній процес на досягнення конкретних результатів навчання. Реалізація контекстного підходу передбачає послідовне моделювання в навчальній діяльності цілісного змісту, форм й умов професійної діяльності, а також поєднання нових і традиційних педагогічних технологій. Комунікативно-когнітивний підхід відображає особливості перебігу письмового перекладу як складного рецептивно-репродуктивним / продуктивним посередницького виду мовленнєвої діяльності в умовах міжкультурної комунікації та як інтелектуально-пізнавального процесу, який передбачає переробку отриманої інформації через її зіставлення з накопиченими лінгвістичними й екстралінгвістичними знаннями. Культурологічний підхід сприяє формуванню міжкультурної компетентності майбутніх перекладачів.

Societal demand for scientific and technical translators able to provide quality translation services in different fields urges scholars and university instructors to elaborate an effective methodology of training Philology students, which like any other methodology system should be based on an approach – a certain viewpoint on the essence of developing scientific and technical translation competence. The article reviews scholars’ approaches to teaching different aspects of translation and reveals the content of approaches relevant for forming scientific and technical translation competence. According to the learner-centered and activity-based approach, teaching process is focused on developing professional personality of a prospective translator who is considered an active learner able to study independently and ready for life-long learning and self-improvement through solving professional translation-related problems. Taking into account the competence-based approach ensures that professional training of future Bachelors of Philology meets societal demand and international educational standards, as well as directs the teaching-learning process to achieving concrete learning outcomes. Implementation of the context-based approach implies consistent simulation of professional activity’s holistic content, forms and conditions in the teaching-learning process as well as combination of innovative and traditional educational techniques. The communicative-cognitive approach reflects peculiarities of the translation process as a complex receptive-reproductive / productive mediatory speech activity in cross-cultural communication and as an intellectual and cognitive process implying information processing through its correlation with accumulated linguistic and extra-linguistic knowledge. The intercultural approach promotes the development of prospective translators’ cross-cultural competence.