Будь ласка, використовуйте цей ідентифікатор, щоб цитувати або посилатися на цей матеріал: http://reposit.nupp.edu.ua/handle/PoltNTU/8865
Повний запис метаданих
Поле DCЗначенняМова
dc.contributor.authorКушнірова, Т.В.-
dc.contributor.authorКапко, М.М.-
dc.contributor.authorСтупка, І.М.-
dc.date.accessioned2020-12-30T12:13:06Z-
dc.date.available2020-12-30T12:13:06Z-
dc.date.issued2020-
dc.identifier.urihttp://reposit.nupp.edu.ua/handle/PoltNTU/8865-
dc.descriptionКушнірова Т.В. Збереження гендерної нейтральності тексту під час перекладу нормативно-правових актів /Т.В. Кушнірова, М.М. Капко, І.М. Ступка // Вчені записки Тарійського національного університету імені В.І.Вернадського. Серія: Філологія. Соціальні комунікації. – Херсон : Гельветика, 2020. – Т. 31 (70), № 3, ч. 3. – С.18-23. – DOI https://doi.org/10.32838/2663-6069/2020.3-3/04uk_UA
dc.description.abstractУ статті проаналізовано проблему ґендерної нейтральності в лінгвістичному та стилістичному змісті нормативно-правових актів та питання уникнення небажаної гендерної забарвленості в таких текстах. Розглянуто основні характерні риси та фундаментальні стилістичні особливості мови права. Тексти нормативно- правових актів використано як зразок українського та англійського офіційно-ділового стилю мовлення; як джерело для вивчення структури, впливу, специфіки такого стилю мовлення та усіх його аспектів, включно із ґендерним аспектом та проблемами з якими зіштовхується перекладач при відтворенні таких текстів зі збереженням цього аспекту, зокрема гендерної нейтральності. Визначено необхідність використання ґендерно нейтральної мови в сучасних міжнародних нормативно-правових актах та вплив надмірної ґендерної забарвленості на сприйняття та розуміння таких текстів широкими колами реципієнтів, що складаються з осіб як чоловічої, так і жіночої статі. Проаналізовано проблему використання форм чоловічого роду без нагальної потреби. Окреслено основні способи забезпечення ґендерної нейтральності в англомовних та україномовних нормативно-правових актах та причини відносної неможливості збереження та відтворення усіх аспектів ґендерного забарвлення таких англомовних текстів українською мовою, що спричинено значними відмінностями у правилах граматичного роду, ґендеру української та англійської мов. Фемінізацію визнано одним з найбільш ефективних способів досягнення ґендерної інклюзивності тексту; розглянуто граматичні та синтаксичні способи фемінізації викладу. В статті розкрито та проаналізовано основні проблеми, з якими зіштовхується перекладач, котрий має на меті адекватно відтворити англомовний текст нормативно-правового акту зі збереженням ґендерної нейтральності викладу. Встановлено потребу в збалансованому підході до перекладу таких текстів з метою забезпечення як ясності, стислості та доступності тексту, так і його ґендерної нейтральності та інклюзивності.uk_UA
dc.language.isoukuk_UA
dc.publisherТНУ імені В.І. Вернадськогоuk_UA
dc.subjectгендерuk_UA
dc.subjectгендерна нейтральністьuk_UA
dc.subjectгендерна маркованістьuk_UA
dc.subjectфемінітивиuk_UA
dc.subjectмаскулінністьuk_UA
dc.subjectнормативно-правові актиuk_UA
dc.subjectнормативні актиuk_UA
dc.subjectінклюзивністьuk_UA
dc.subjectгендерна забарвленістьuk_UA
dc.subjectфемінізаціяuk_UA
dc.titleЗбереження гендерної нейтральності тексту під час перекладу нормативно-правових актівuk_UA
dc.typeНаукові статтіuk_UA
dc.identifier.udc81.255.2-055.1/.2:34(094)-
Розташовується у зібраннях:Кафедра германської філології та перекладу

Файли цього матеріалу:
Файл Опис РозмірФормат 
3-3_2020-Кушнірова.pdfстаття330.86 kBAdobe PDFПереглянути/Відкрити


Усі матеріали в архіві електронних ресурсів захищені авторським правом, всі права збережені.