Особливості перекладу часопросторових конструкцій у романі «Гордість і упередження» Джейн Остін

Abstract

У статті досліджуються особисті хронотопу у романі «Гордість і упередження» англійської романістки ХІХ століття Джейн Остін. Метою статті є всебічний аналіз часопросторового шару оповіді, окреслення його типів, функції у творі. Особливу увагу при аналізі хронотопу приділено його репрезентації у тексті-перекладі українською мовою (перекладач В.К.Горбатько) та здатності відтворення особливостей авторського стилю при перекладі. Упродовж усього дослідження доведено, що у відтворенні ідіостилю письменниці значну роль відіграє хронотоп, взаємозв'язок часових і просторових координат у художньому творі, які виконують пізнавальну, характерологічну функцію, та при перекладі подаються різнобічно. У романі «Гордість і упередження» Д.Остін окреслюються кілька хронотопів: дороги, провінційного містечка, порогу, «салону-вітальні» тощо, що дозволяють ґрунтовно дослідити історичну ситуацію в Англії того часу, проглянути соціально-побутові особливості англійського соціуму того часу, осмислити образи героїв та стосунки між ними. При перекладі роману українською мовою перекладач дотримується особливостей авторського ідіостилю: усебічно, за допомогою іронії відтворюється життя провінції, характери змальовуються за допомогою епітетів та експресивної лексики, топографічні назви передаються мовою перекладу за допомогою калькування, що додає реальності часопростору.