Effect of step heat treatment modes on the physical-mechanical properties of concrete = Вплив ступінчастих режимів теплової обробки на фізико-механічні властивості бетону

Abstract

Heat treatment of waterproof heavy concrete samples using heated air in step modes is carried out. It is indicated that these experiments are an integral part of the research of the method of heat treatment of concrete and reinforced concrete products using the air heated in a solar energy collector (the products are in closed forms). It is noted that on cloudy days and in the cold period of the year, an electric heater is used. It is emphasized that in certain cases, the time of intermittent clouds during the day will be relatively short, and it can be assumed that under such conditions the decrease in concrete hardening intensity due to the break in the heated air flow to the chamber will be negligible. It is indicated that simulation of the air heating process in the solar energy collector is carried out using an infrared heater. It is determined that the investigated step modes of heat treatment of heavy concrete with heated air give an opportunity to increase the compressive strength of concrete 1.59...1.76 times compared with hardening in air conditions. It is shown that the higher the heating intensity of the concrete of the studied composition during the first hour of heat treatment (in the range from 4 to 8 °С), the greater the concrete compressive strength at 1 day. It is recommended not to use an electric air heater for the purpose of energy saving in the warm period of the year in conditions of intermittent clouds. It is found that in the investigated cases, concrete temperature after heat treatment in step modes after 4 hours 15 minutes was 30 °C, and concrete temperature after 22 hours of hardening in the chamber was 26.3...27.2 °C. It is specified that this concrete temperature at the end of hardening in the chamber indicates that relatively intensive hydration of cement occurs. It is recommended for similar cases to analyze the expediency of extending the period of concrete thermosetting in the chamber.

Проведено за ступінчастими режимами теплову обробку гідроізольованих зразків із важкого бетону з використанням нагрітого повітря. Зазначено, що ці експерименти є складовою частиною досліджень способу теплової обробки бетонних і залізобетонних виробів з використанням повітря, нагрітого в колекторі сонячної енергії (вироби знаходяться в закритих формах). Наголошено, що в хмарні дні та в холодний період року використовується електричний повітронагрівач. Підкреслено: в певних випадках порівняно нетривалою є періодична хмарність упродовж дня, і можна припустити, що в таких умовах незначним буде зменшення інтенсивності твердіння бетону внаслідок перерви в надходженні нагрітого повітря до камери. Зазначено, що моделювання процесу нагрівання повітря в колекторі сонячної енергії здійснено за допомогою інфрачервоного нагрівача. З’ясовано, що досліджувані ступінчасті режими теплової обробки нагрітим повітрям важкого бетону надають можливість у віці 1 доби в 1,59…1,76 разу збільшити міцність бетону на стиск порівняно з твердінням у повітряних умовах. Показано, що чим більшою є інтенсивність нагрівання бетону досліджуваного складу впродовж першої години теплової обробки (в межах від 4 до 8 °С), тим більшою є міцність на стиск бетону у віці 1 доби. Рекомендовано з метою економії енергоресурсів в теплий період року при виникненні нетривалої періодичної хмарності не використовувати електричний повітронагрівач. Установлено, що в досліджуваних випадках температура бетону після теплової обробки за ступінчастими режимами через 4 год 15 хв становила 30 °С, а температура бетону через 22 год твердіння в камері дорівнювала 26,3…27,2 °С. Зазначено: така температура бетону наприкінці терміну твердіння в камері свідчить про те, що відбувається порівняно інтенсивна гідратація цементу. Рекомендовано для аналогічних випадків аналізувати доцільність подовження періоду термосного твердіння бетону в камері.

Проведено за ступінчастими режимами теплову обробку гідроізольованих зразків із важкого бетону з використанням нагрітого повітря. Зазначено, що ці експерименти є складовою частиною досліджень способу теплової обробки бетонних і залізобетонних виробів з використанням повітря, нагрітого в колекторі сонячної енергії (вироби знаходяться в закритих формах). Наголошено, що в хмарні дні та в холодний період року використовується електричний повітронагрівач. Підкреслено: в певних випадках порівняно нетривалою є періодична хмарність упродовж дня, і можна припустити, що в таких умовах незначним буде зменшення інтенсивності твердіння бетону внаслідок перерви в надходженні нагрітого повітря до камери. Зазначено, що моделювання процесу нагрівання повітря в колекторі сонячної енергії здійснено за допомогою інфрачервоного нагрівача. З’ясовано, що досліджувані ступінчасті режими теплової обробки нагрітим повітрям важкого бетону надають можливість у віці 1 доби в 1,59…1,76 разу збільшити міцність бетону на стиск порівняно з твердінням у повітряних умовах. Показано, що чим більшою є інтенсивність нагрівання бетону досліджуваного складу впродовж першої години теплової обробки (в межах від 4 до 8 °С), тим більшою є міцність на стиск бетону у віці 1 доби. Рекомендовано з метою економії енергоресурсів в теплий період року при виникненні нетривалої періодичної хмарності не використовувати електричний повітронагрівач. Установлено, що в досліджуваних випадках температура бетону після теплової обробки за ступінчастими режимами через 4 год 15 хв становила 30 °С, а температура бетону через 22 год твердіння в камері дорівнювала 26,3…27,2 °С. Зазначено: така температура бетону наприкінці терміну твердіння в камері свідчить про те, що відбувається порівняно інтенсивна гідратація цементу. Рекомендовано для аналогічних випадків аналізувати доцільність подовження періоду термосного твердіння бетону в камері.