Образи слов'янської демонології в перших повістях Гоголя, їх зв’язок з народними уявленнями та класифікація

Abstract

У статті здійснена спроба проаналізувати образи слов’янської демонології в перших повістях М. В. Гоголя, зокрема, образ чорта, простежити їх зв'язок з народними уявленнями та класифікувати відповідним чином. Стверджується, що гоголівські сюжети вибудовуються на засадах архітектоніки демонологічної містики, а зміст більшості повістей у циклі «Вечори на хуторі біля Диканьки» пов'язаний із залученням тих чи інших форм замовляння нечисті. Доводиться, що головний демонічний персонаж гоголівських оповідань – чорт – постає у двох іпостасях – вертепний, «одомашнений» чорт низового бароко та Диявол-Басаврюк, Антихрист-чаклун. Крім того, розглядаються образи чорта-вигнанця, чорта-пекельника, приставного чорта та Дідька (чорта-лісовика). Автор статті ретельно аналізує образ чорта та його місце в системі персонажів та композиції гоголівських повістей. Доводиться, що мотив жертвоприношення та мотив гри відіграють важливу роль у повістях, в центрі сюжетів яких – зв’язок із нечистою силою чи укладання угоди з чортом.