Імагологічний фокус у художньому світі Джуліана Барнса

Abstract

У статті простежується імагологічний фокус у романному доробку сучасного британського письменника Джуліана Барнса. Метою статті став всебічний аналіз наративних технік письменника: простежується жанровий зміст, аналізуються жанрові і стильові домінанти, основні мотиви. Особливе місце при аналізі відводиться дослідженню особистісних хронотопів героїв, котрі у структурі роману об’єднуючись, виформовують загальний хронотоп твору. Наратив має різну фокалізацію, оскільки певна подія відтворюється по-різному, із різних ракурсів бачення. Можливість змінювати точку зору на певну подію продукує поглиблення психологізму оповіді і ускладнює портретування персонажів. У художньому просторі твору виокремлюється комплекс екзистенційних мотивів (самотності, душі, забуття, «правильно-неправильно»), що стає стильовою константою творчості письменника. Образи у творах не мають постійного набору ознак, а можуть еволюціонувати під тиском певних факторів: при зміні об’єкта рецепції або при зміні її суб’єктів.