Контроль навчальних досягнень студентів в класичних університетах ХІХ сторіччя

Abstract

У статті узагальнюється досвід реалізації контролю навчальних досягнень в університетах Російської імперії ХІХ століття, відслідковується процес утвердження основних форм і методів контролю навчальних досягнень, які використовуються у сучасних ВНЗ. Аналізуються вимоги до контролю, зафіксовані в університетських статутах, а також у нормативно-методичних документах Міністерства народної освіти. Розглядаються особливості попереднього контролю, зокрема порядок проведення вступних іспитів, практика поточного контролю (словесні і практичні методи, семінари), форми підсумкового контролю (семестрові і курсові іспити, державні іспити), а також іспити на отримання наукових ступенів магістра і доктора. Відзначається, що система контролю навчальних досягнень протягом ХІХ століття формувалася і удосконалювалася, поступово еволюціонуючи в сторону підвищення вимог як до абітурієнтів, так і до студентів, а особливо випускників університетів. Наголошується на необхідності вивчення окремих аспектів досвіду організації контролю навчальних досягнень студентів російських університетів і переосмислення його з сучасних позицій.

В статье обобщается опыт реализации контроля учебных достижений в университетах Российской империи XIX века, отслеживается процесс утверждения основных форм и методов контроля знаний, которые используются в современных вузах. Анализируются требования к контролю, зафиксированные в университетских уставах, а также в нормативно-методических документах Министерства народного просвещения. Рассматриваются особенности предварительного контроля, в том числе порядок проведения вступительных экзаменов, практика текущего контроля (словесные и практические методы, семинары), формы итогового контроля (семестровые и курсовые экзамены, государственные экзамены), а также экзамены на получение ученых степеней магистра и доктора. Отмечается, что система контроля учебных достижений в течение XIX века формировалась и совершенствовалась, постепенно эволюционируя в сторону повышения требований как к абитуриентам, так и к студентам, а особенно к выпускникам университетов. Подчеркивается необходимость изучения отдельных аспектов опыта организации контроля учебных достижений студентов российских университетов и переосмысление его с современных позиций.

The article summarizes the experience of the implementation of educational achievements assessment in the universities of the Russian Empire in the 19th century. The author follows up on the process of adoption of the basic forms and methods of educational achievements assessment, which are used in modern universities, analyzes the requirements to assessment set forth in the statutes of the universities, as well as in regulatory and procedural documents of the Ministry of Public Education. He considers the peculiarities of placement assessment, including the procedure of entrance exams, practice of formative and diagnostic assessment (verbal and practical methods, seminars), forms of summative assessment (end-of-semester and end-of-course exams, state exams), as well as exams for master's degree and doctorate. It is noted that the achievement assessment system was being modified and improved over the period, gradually evolving towards increasing demands both to applicants and to the students, and especially to university graduates. The author emphasizes the need of further analysis of certain aspects of the organization of educational achievements assessment of the Russian universities students, its rethinking from modern point of view.