Improvement of well drainage radius calculation = Удосконалення розрахунку радіуса дренування свердловини

Abstract

The calculation of well drainage radius is improved on the example of Chervonozayarske gas field. Theoretical research methods are applied, which include a systematic analysis of the information used, numerical modeling based on the combined finite element-difference method, methods of visual representation of the information obtained, analytical methods To increase the accuracy of the calculation of the well drainage radius, the heterogeneity of the porous medium structure was taken into account. It is established that the drainage radius of a gas well expands with time. This allows to determine the optimal grid of production wells, the number and location of injection wells to ensure their interaction, and hence ¬ reduce material costs in the gas industry

Радіус дренування свердловини є важливим параметром для розробки нафтогазових родовищ, а також дослідно-про-мислової експлуатації свердловин. Інформація про радіус дренування свердловини є вирішальною для визначення оп-тимальної сітки видобувних свердловин, кількості та розташування нагнітальних свердловин для забезпечення їх вза-ємодії, проектування методів впливу на привибійну зону пласта для розрахунку необхідного об’єму робочої рідини. Тому метою проведеного дослідження є удосконалення розрахунку радіусу дренування свердловини на прикладі Червонозаярського газового родовища. Для проведення дослідження застосовано теоретичні методи: системний аналіз використаної інформації, чисельне моделювання на основі комбінованого скінчено-елементно-різницевого методу, методи візуального подання отриманої інформації, аналітичні методи. Застосування математичного моделювання шляхом розв’язку рівняння п’єзопровідності Лейбензона комбінованим скінчено-елементно-різницевим методом до-зволяє враховувати неоднорідну будову пористого середовища по площі пласта та на його границях. Це дає змогу адекватно на кількісному рівні описувати розподіл нестаціонарного пластового тиску навколо газовидо-бувної свердловини. За допомогою застосування аналітичної формули по значеннях середніх пластових та вибійних тисків розраховано радіуси контуру живлення свердловини при різних термінах розробки пласта. Згідно з отриманими результатами, радіус дренування свердловини 468-B(D)Червонозаярського газового родовища розширюється з часом. Ця інформація може бути використана для проєктування більш розрідженої сітки свердловин, що може призвести до зниження матеріальних затрат в газовидобувній промисловості. Результати проведеного дослідження є корисними при складанні проєктів розробки родовищ та дослідно-промисловій експлуатації свердловин