До проблеми класифікації видів забезпечення виконання зобов’язання

Abstract

У статті досліджено проблемні аспекти з’ясування сутності видів забезпечення виконання зобов’язання з огляду на їх функціональне призначення задля наступної класифікації. Проаналізовано існуючі підходи українських та зарубіжних фахівців-цивілістів до вирішення цих питань, які характеризуються різноплановістю та в значній мірі суперечливістю. Актуалізовано питання системності підходу щодо вивчення ознак речових видів забезпечення виконання зобов’язання та зроблено спробу сформулювати універсальне визначення поняття речових видів забезпечення виконання зобов’язання, що є на часі для сучасної української цивілістики, адже Цивільний кодекс України залишає це питання відкритим, а в наукових розвідках цивілістів є не досить вивченим концептом. Обґрунтовано, що види забезпечення виконання зобов’язання за своєю суттю є способами захисту, встановленими договором або законом в інтересах кредитора на випадок можливого порушення боржником договірного зобов’язання. Аргументовано потребу у визнанні основною ознакою цих заходів - джерело виконання порушеного зобов’язання, за рахунок якого відбувається захист прав кредитора у разі порушення договору.