Визначення біотопічного різноманіття прирічкового парку в Полтаві як показника його збереженості

Abstract

Прирічковий парк є важливою зеленою та водоохоронною зоною м. Полтава, оскільки вона містить озеленені території загального користування, що межують з територіями садибної житлової забудови, громадськими територіями, територіями комунальних підприємств, а також являє собою частину заплав річок Ворскла та її лівої притоки Коломак. У зоні знаходиться декілька біотопів, серед них водні (руслові, заплавно-річкові), заплавнолісові (фрагменти тополівників), заплавно-лучні. Уперше розроблена автором класифікаційна схема біотопів Прирічкового парку є максимально наближеною до EUNIS (European Nature Information System) із дотриманням її кодів і включає: водні (С), болотні (D), трав’яні (Е) та лісові біотопи (G) різних рангів загальною кількістю. Найбільшою біотопічною диференціацією відзначаються водні (31 біотопів) та лісові (4). Незначні площі парку зайняті лучними, лучно-болотними та болотними угрупованнями, які формуються на знижених елементах заплав у різних умовах залягання ґрунтових вод. Лучні біотопи виявлені на ділянках заплав, де дерева випали, або знищені, як правило, в умовах рекреаційного навантаження, і підтримуються завдяки цьому фактору, оскільки випасанню та викошуванню нині не піддаються. Основними природоохоронними завданнями, спрямованими на збереження біотопів Прирічкового парку, є урегулювання рекреаційного навантаження, зонування території парку, оздоровлення лісових насаджень (проведення санітарно-гігієнічних заходів, лікування дерев і знищення та профілактика паразитарних інвазій, викликаних здебільшого трутовими грибами, Viscum alba L.), відтворення лісонасаджень на деяких ділянках природного типу, повна заборона його забудови, збереженість природності біорізноманіття парку, створення та облаштування рекреаційних маршрутів за типом екологічних стежок. Розглядається й питання про заповідання частини Прирічкового парку.