Стан, проблеми та перспективи розвитку цифрової освіти у воєнний і післявоєнний період

Abstract

Метою дослідження є вивчення стану, проблем і перспектив розвитку цифрової освіти України у воєнний та післявоєнний періоди, а також розроблення рекомендацій щодо активізації цього процесу. Застосовано методи аналізу й синтезу, узагальнення, візуалізації та ін. Цифрову освіту України розглянуто як чинник розвитку економіки в окреслені періоди. На основі аналізу наукових праць фахівців із за значеної проблематики надано авторське тлумачення терміна «цифрова освіта» як надання знань і навичок громадянам щодо вільного та безпечного користування цифровими технологіями. На підставі аналізу цифрових навичок українців у 2019–2021 рр. цифрову освіту позиціоновано як таку, що дає змогу задовольняти життєво важливі потреби суспільства в інформації й забезпечує конкурентоспроможність економіч ної системи країни. Наголошено на необхідності формування та підвищення рівня цифрових компетентностей у громадян і включення їх в освітньо-професійні програми в закладах освіти. У результаті запропоновано комплексний підхід щодо створення системи цифрової освіти для молоді, дорослих та людей похилого віку на основі формування навичок використання цифрових технологій і сервісів, що сприятиме задоволенню життєво важливих інтересів людини, суспільства, держави в інформації та підвищенню якості й комфортності життя населення загалом.