Практико-орієнтований підхід до проєктного управління креативним потенціалом підприємств

Abstract

Стаття присвячена актуальним питанням прискорення інноваційного розвитку організацій на основі використання практико-орієнтованих проєктних технологій управління розвитком креативного потенціалу у різних бізнес-секторах і широкого впровадження цифрових технологій. Проведено дослідження існуючих наукових підходів і практичного досвіду в сфері управління креативними проєктами. Визначено їх переваги й недоліки для реалізації креативних проєктів й управління ними. З’ясовано, що ускладнення середовища функціонування організації супроводжується виникненням нової системи вимог і викликів, що потребує впровадження нових технологій проєктного управління. Обґрунтовано, що основним завданням нової практико-орієнтованої методології проєктного управління розвитком креативного потенціалу організації та реалізації креативних проєктів має бути дотримання принципів сталого розвитку, що базується на системі суспільних цінностей. Принципово важливими є вимоги до ведення бізнесу з дотриманням загальновизнаних обов’язків у сферах прав людини, праці, збереження навколишнього середовища й боротьби з корупцією. Визначено, що новітні технологічні досягнення супроводжуються цифровізацією економічної та управлінської сфер. У цих процесах першість займає цифровізація управління проєктами, відкриті інновації та механізми їх просування, поєднання технологій стратегічного управління підприємством й управління креативними проєктами; лідерство у надзвичайно нестабільних умовах. Аргументовано, що важливим аспектом проєктного управління у креативній сфері й сфері інноваційних розробок для підприємств є управління знаннями й удосконалення компетенцій управлінського персоналу. Механізм реалізації кожного проєкту, тим більш креативного, є досить специфічним і вимагає необхідних професійних компетенцій від усіх учасників на кожному його етапі. Запропоновано системний підхід щодо визначення ключових компетенцій управлінського персоналу і їх формування на таких рівнях: індивідуальний, внутрішньо-організаційний, організаційний, міжорганізаційний, регіональний, національний. Аргументовано, що стратегічне управління креативним потенціалом підприємства в умовах цифрової економіки вимагає нового підходу й адаптації до сучасних викликів і можливостей.