Становлення шерінгового ринку як базису до формування «Репутаційної» економіки та подолання екологічних проблем проблем людства

Abstract

У статті описується шерингова економіка як тип економіки, що дозволяє спільне використання ресурсу та простору, як процес поділу і розподілу спільного або почергового використання обмежених за своєю сутністю благ. Автори стверджують, що в практичній площині мова йде про перехід та відмову в економіці від ланцюга типу “виробництво – використання – утилізація” до багаторазового використання й споживання благ, ресурсів, товарів. Разом з тим, в умовах воєнного стану спільне використання є одним з ключових компонентів взаємозв’язку і взаємодії між людьми та відповідає за зміцнення соціальних зв’язків й безпосереднє забезпечення благополуччя індивідуума, дозволяє вирішувати екологічні питання. Автори розглядають три види карпулінгу, вказуючи загальні характеристики та особливості кожного з них. Серед їх переваг зазначено зниження викидів шкідливих газів, що може зменшувати глобальне потепління; економія витрат на пальне, ремонт, паркування і збори; можливість уникнення стресу і навантаження кермування автомобілем. У статті запропоновано під “анатомією” шерингу розуміти деяке вчення про зміст, будову шерингового бізнесу та характерні особливості роботи суб’єктів господарювання в системі економіки спільного користування. Розглядаються детермінанти стрімкого зростання ринку шерингу та запитуваності економіки шерингу споживачами, зокрема вказано швидкість, здешевлення і доступ до Інтернету; доступність до різного роду гаджетів в населення; розвиток Інтернетспільноти; більша запитуваність кастомізованих сервісів. У статті досліджено ключові ознаки “репутаційної” економіки, що зароджуються на базі шерингового бізнесу. Авторами названо наступні: формування нових правил корпоративної звітності і збільшення значення нефінансових показників; збільшення впливу нових медіа й месенджерів на швидкість поширення й доступність інформації; підвищення активності компаній у сфері корпоративної соціальної відповідальності і розвиток відповідального інвестування; формування інституту довіри як головної валюти шерингового бізнесу; інтегральність корпоративних комунікацій в бізнесі шерингу; формування нових бізнес-моделей, що включають міжособистісну довіру між клієнтом та продавцем; взаємозв’язки, взаємодії і як результат взаємовідносини зі стейкхолдерами набувають ключового значення.