Українська
У статті досліджено сучасний стан міжнародних і національних програм допомоги постраж-далим від війни як важливого елемента гуманітарної політики. В умовах збройного конфлікту, що триває в Україні з 2014 року та загострився у 2022 році, питання ефективності таких програм набуває осо-бливої актуальності. У роботі проведено аналіз основних механізмів підтримки постраждалих, включно з наданням фінансової, гуманітарної, соціальної та психологічної допомоги. Окрему увагу приділено міжнародним організаціям, як-от Управління Верховного комісара ООН у справах біженців (УВКБ ООН), ЮНІСЕФ та Програма розвитку ООН (ПРООН), які забезпечують значну частину гуманітарної допомоги в Україні. Проаналізовано їхню діяльність, основні програми та масштаби підтримки, включно з багатоцільовою грошовою допомогою, відновленням соціальної інфраструктури, підтримкою дітей і сімей, що постраждали від війни. Висвітлено ключові проблеми реалізації міжнародних програм, зокрема бюрократичні перепони, недостатнє фінансування та труднощі з координацією між різними структурами.Національні програми допомоги, як-от «єПідтримка», програми благодійних організацій («Карітас України») та ініціативи в сфері психічного здоров’я, також відіграють важливу роль у забезпеченні допомоги постраждалим. Визначено основні виклики, які стоять перед національними ініціативами, серед яких недостатнє фінансування, нерівномірний доступ до ресурсів та потреба в довгострокових реабілі-таційних заходах. У статті наголошується на необхідності підвищення ефективності міжнародних і національних програм допомоги шляхом посилення координації між міжнародними структурами й урядом, збільшення фінансування національних ініціатив, розвитку довгострокових програм соціально-економічної інтеграції та розширення доступу до психологічної та медичної підтримки. Результати дослідження свідчать про те, що інтеграція міжнародного досвіду з локальними можливостями є ключовим фактором ефективної підтримки постраждалих від війни. Оптимізація механізмів допомоги не лише забезпечить базові потреби населення, а й сприятиме сталому відновленню України у післявоєнний період.
