Стаття
Наукова стаття
The origins of ganch compositions with Oynavand-O’uma in the Interiors of Uzbekistan and Georgia
ID елемента: 18452
1 Медіафайлів
2025/05/08
Цитування
eNUPPIR (). The origins of ganch compositions with Oynavand-O’uma in the Interiors of Uzbekistan and Georgia. http://reposit.nupp.edu.ua/item/18452
eNUPPIR. "The origins of ganch compositions with Oynavand-O’uma in the Interiors of Uzbekistan and Georgia." Web. . <http://reposit.nupp.edu.ua/item/18452>.
eNUPPIR. "The origins of ganch compositions with Oynavand-O’uma in the Interiors of Uzbekistan and Georgia." Accessed . http://reposit.nupp.edu.ua/item/18452.
Скопійовано в буфер обміну
IJCS-24-03_53_Shkolna
Властивості
Тип
Українська
Назва
Англійська
The origins of ganch compositions with Oynavand-O’uma in the Interiors of Uzbekistan and Georgia
Українська
Походження ганчових композицій з Ойнаванд-Оума в інтер'єрах Узбекистану та Грузії
Автор
Українська
Українська
Українська
Українська
Українська
Опис
Англійська
Ganch (fired clay ceramics with gypsum) has long been an integral part of the interior and exterior decoration for appropriate buildings to make them stand out. First of all, these are classy palaces, Buddhist traditional harem-type buildings in Western and Central Asia and other mosques, madrasas, mausoleums and minarets in some Oriental cultures associated with Islam. In particular, in the territories of Khorasan (now a part of modern Uzbekistan, was Iran, referred to as some kingdoms sort of the Bukhara emirate). The goal is to establish the origins of oynavand-o’uma, (stucco network decorations made of alumina with coloured powders and shiny pearl or mirror elements), which are genetically related to monuments in Uzbekistan and Georgia of the 5th/7th–19th centuries. The following methods were used in this study: analysis, generalisation and systematisation. The study highlighted that in the preArabic period of the Iranian-speaking tribes of the Eftalites and Bukharhudates, who were simultaneously influenced by Buddhist and Greco-Byzantine cultures, the phenomenon of a local plastic canon was formed, which laid the foundation for the development of carved alabaster and plaster, which further developed without a figurative component during the Muslim era and spread to Asian lands until the time of the Turkic-Persian Qajar dynasty, reaching not only Uzbekistan and Tajikistan, but also Georgia. The study also discussed the specific features of art education in the context of preserving and developing the cultural heritage of the regions. The findings of this study can be used by specialists in the field of studying the evolution of the plastic canon of monumental and decorative art of certain Eastern countries, experts in the scientific restoration and reconstruction of oriental visions of the synthesis of painting with ganch and mirrors, as well as teachers of the history of oriental culture.
Українська
Ганч (випалена глиняна кераміка з гіпсом) здавна був невід'ємною частиною внутрішнього та зовнішнього оздоблення відповідних будівель, щоб вони виділялися. Перш за все, це елегантні палаци, традиційні буддійські будівлі гаремного типу в Західній та Центральній Азії та інші мечеті, медресе, мавзолеї та мінарети в деяких східних культурах, пов'язаних з ісламом. Зокрема, на території Хорасана (нині частина сучасного Узбекистану, розташовувався Іран, який деякі царства називали своєрідним Бухарським еміратом). Мета полягає у встановленні походження ойнаванд-ума (ліпних мережевих прикрас з глинозему з кольоровими порошками та блискучими перлинними або дзеркальними елементами), які генетично пов'язані з пам'ятками Узбекистану та Грузії V/VII–XIX століть. У цьому дослідженні було використано такі методи: аналіз, узагальнення та систематизація. У дослідженні було підкреслено, що в доарабський період іраномовних племен ефталітів та бухархудатів, які одночасно перебували під впливом буддійської та греко-візантійської культур, сформувався феномен локального пластичного канону, який заклав основу для розвитку різьбленого алебастру та гіпсу, що далі розвивався без фігуративного компонента в мусульманську епоху та поширився на азійські землі аж до часів тюрксько-перської династії Каджарів, досягши не лише Узбекистану та Таджикистану, а й Грузії. У дослідженні також розглянуто особливості художньої освіти в контексті збереження та розвитку культурної спадщини регіонів. Результати цього дослідження можуть бути використані фахівцями у галузі вивчення еволюції пластичного канону монументального та декоративного мистецтва окремих східних країн, експертами з наукової реставрації та реконструкції східних уявлень про синтез живопису з ганчем та дзеркалами, а також викладачами історії східної культури.
Мова
Дата випуску
Ключові слова
Англійська
Англійська
Англійська
Англійська
Англійська
Українська
Українська
Українська
Українська
Українська
Видавництво
Бібліографічний опис
Українська
The origins of ganch compositions with Oynavand-O’uma in the Interiors of Uzbekistan and Georgia / O. Shkolna, O. Kovalchuk, N. Sapfirova, N. Revenok, T. Zinenko // International Journal of Conservation Science. – 2024. – Vol. 15, Iss. 3. – P. 1199-1212. – DOI: 10.36868/IJCS.2024.03.04
Набори елементів 1
Медіафайли
Інформація про метадані
Створено
2025-5-8 15:18
Остання зміна
2026-3-4 08:49
(Оновлено 299 днів після створення)
Дата видачі (DC)
2024-03-04
ID елемента
#18452
Клас ресурсів
Стаття
Шаблон ресурсу
Наукова стаття