Будь ласка, використовуйте цей ідентифікатор, щоб цитувати або посилатися на цей матеріал: http://reposit.nupp.edu.ua/handle/PoltNTU/9926
Назва: Українська навігаційна супутникова система: стан і перспективи
Автори: Нестеренко, С.В.
Єрмоленко, Д.А.
Шефер, О.В.
Клєпко, А.В.
Тематичні ключові слова: навігаційні супутникові системи
точність позиціонування
зона покриття
моніторинг
Дата публікації: вер-2021
Видавництво: Національний університет "Полтавська політехніка імені Юрія Кондратюка"
Анотація: Проаналізовані основні діючі і перспективні навігаційні супутникові системи світу, у тому числі й регіональні, за точністю позиціонування, зоною покриття, кількістю виведених на орбіту космічних апаратів, активністю оновлення системи тощо. Відмічено, що, залежно від програмування, усі вищеназвані навігаційні системи є взаємосумісними і можуть функціонально доповнювати одне одного. Додатково підвищити точність позиціонування можливо з використанням глобальних систем диференційних поправок SBAS (Space Based Augmentation System) у Північній і Південній Америці, в Європі і Японії, а для корекції GPS–даних на території України використовуються методи коригування DGPS і RTK з наземних базових станцій. Досліджено можливості української космічної галузі. Проаналізована затверджена Концепція Державної космічної програми, яка передбачає запуск супутника «Січ-2-30» з терміном експлуатації 5 років, і подальше щорічне його доповнення кількома супутниками упродовж п’яти років. Попри позитивні зрушення в українській космічній галузі виявлені недоліки і проблеми її повноцінного розвитку: недостатнє фінансове забезпечення, нестійке правове державне регулювання, необхідність довготривалих наукових досліджень для оцінки рівня якості позиціонування. Супутник «Січ-2-30» не зможе забезпечити Україні повну інформаційну незалежність, а, отже, і фінансову незалежність від інших постачальників картографічних знімків, так як отримувані знімки будуть мати відносно невисоку роздільну здатність. Відмічено, що незважаючи на проблемні питання, є гостра необхідність розвитку власної української навігаційної системи для отримання цифрових зображень поверхні Землі. У держави з’явиться можливість проведення постійного безперервного моніторингу різних явищ, галузей, секторів, таких як землевпорядних, аграрних, екологічних, архітектурно-будівельних, економічного прогнозування, кліматичних, правоохоронних, військових тощо. Завдяки ефективній роботі української навігаційної супутникової системи з’явиться можливість брати участь у різних міжнародних програмах, зокрема з освоєння Місяця, повноцінно інтегруватися у Європейську космічну систему, що передбачає Угода про асоціацію України з ЄС.
Бібліографічний опис: Нестеренко С.В. Українська навігаційна супутникова система: стан і перспективи / С.В. Нестеренко, Д.А. Єрмоленко, О.В. Шефер, А.В. Клєпко // Системи управління, навігації та зв’язку. – 2021. – Вип. 3 (65). – С. 4-7. – doi: 10.26906/SUNZ.2021.3.004
URI (Уніфікований ідентифікатор ресурсу): http://reposit.nupp.edu.ua/handle/PoltNTU/9926
Розташовується у зібраннях:Кафедра автомобільних доріг, геодезії та землеустрою

Файли цього матеріалу:
Файл Опис РозмірФормат 
Нестеренко_Єрмоленко_Шефер_Клєпко.pdfОсновна стаття340.39 kBAdobe PDFПереглянути/Відкрити


Усі матеріали в архіві електронних ресурсів захищені авторським правом, всі права збережені.