Complex approach to research and selection of hydrocarbon solvents for asphalteneresin-paraffin-hydrate deposits control = Комплексний підхід до дослідження та відбору вуглеводневих розчинників для контролю відкладень асфальтенерезин-парафін-гідратів

Abstract

The article deals with the chemical methods of combating asphalt-resin-paraffinhydrate deposits, in particular, the use of solvents. The influence of different chemicals on the dissolution of hydrates in the laboratory installation at different temperature-bar modes was carried out: the temperature varied discretely from -10 to + 40 °C, the pressure from 0 to 10 MPa. To study the effect of hydrocarbon solvents on the process of removal of hydrate formations, we used the methods of regression analysis and mathematical planning of the experiment – simplex-lattice planning. The G-optimality criterion of the plan, including 22 experiments, was used. The measurement results are shown in the diagrams for each solvent separately. The 409 obtained data made it possible to substantiate a priori the choice of the optimal variant of the use of chemical reagents for complete dissolution and removal of hydrate formations from the surface of the downhole equipment. Analysis of the data shows that the highest solubility and efficiency for removal from the surface of the wellbore equipment of paraffin hydrate deposits are characterized by the solvents butyl cellosolve and ethylacetat, which are recommended for widespread use in the industries of Ukraine. An important fact is that the consumption of the proposed solvents for one well-operation is no more than 4 m3, which is 2-3 times less than other domestic and foreign analogues. The use of new solvents also allows more than 2-3 times to increase the intercurrent well period, which reduces the cost of production.

У статті розглядаються хімічні методи боротьби з асфальто-смоляно-парафінгідратними відкладеннями, зокрема, використання розчинників. Здійснено вплив різних хімічних речовин на розчинення гідратів у лабораторній установці при різних температурно-барних режимах: температура змінювалася дискретно від -10 до + 40 ° C, тиск від 0 до 10 МПа. Для вивчення впливу вуглеводневих розчинників на процес видалення гідратних утворень ми використовували методи регресійного аналізу та математичного планування експерименту - симплекс-гратчасте планування. Був використаний критерій G-оптимальності плану, що включає 22 експерименти. Результати вимірювань показані на діаграмах для кожного розчинника окремо. Отримані 409 дані дали можливість апріорно обґрунтувати вибір оптимального варіанту використання хімічних реагентів для повного розчинення та видалення гідратних утворень з поверхні свердловинного обладнання. Аналіз даних показує, що найвища розчинність та ефективність для видалення з поверхні свердловини обладнання парафінових гідратних відкладів характеризуються розчинниками бутилового целосольва та етилацетату, які рекомендовані для широкого використання в промисловості України. Важливим фактом є те, що витрата запропонованих розчинників на одну свердловину становить не більше 4 м3, що в 2-3 рази менше, ніж інших вітчизняних та зарубіжних аналогів. Використання нових розчинників також дозволяє більш ніж у 2-3 рази збільшити період міжрядних свердловин, що знижує собівартість продукції.