Формування інституційного середовища агропродовольчого сектора економіки

Abstract

У статті розкриті особливості сучасного розвитку інституціонального середовища агропродовольчого сектора економіки (АПС). Окреслені проблеми його інституціональної організації: відставання у формуванні формальних і неформальних норм від потреб розвитку АПС; домінування неефективних бар'єрів входу на окремі види агропродовольчий ринків для дрібного агробізнесу та особистих селянських господарств; наявність досить великого за обсягами тіньового сектора аграрної економіки. Встановлено, що у процесі інституціоналізації АПС спостерігається таке: зростання неоднорідності інституціонального середовища АПС внаслідок наявності інститутів різної якості; при імпорті окремих інститутів АПС відбувається запозичення негативних норм чи таких, що невластиві українському менталітету й потім важко приживаються; інституціональний конфлікт внаслідок критичної неоднорідності інституціонального середовища АПС, що формує його дисфункції (порушення, розлад функцій); несприйняття затверджених офіційних інститутів (норм) частиною населення чи працівників галузей АПС; ігнорування певних норм економічними агентами внаслідок їх опортуністичної та девіантної поведінки у процесі інституціоналізації АПС.