Державна підтримка розвитку АПК для забезпечення екологічної безпеки й подолання екозагроз: світовий досвід та реалії України

Abstract

У статті представлено взаємозалежність "національної безпеки", "екологічної безпеки" та "продовольчої безпеки". На сьогодні "екологічна безпека" визначається інструкціями, політикою, практикою та застосовуються, щоб гарантувати благополуччя робітників, службовців, мешканців поблизу промислових підприємств. Екологічна безпека для будь-якої промислової діяльності є дуже важливим аспектом, оскільки недбалість і недотримання вимог підвищують ризик травм, захворювань і випадкових шкідливих викидів у екосистему. На основі обробки інтернет джерел авторами проаналізовано сучасний стан агропромислового комплексу України. Відповідно до аналізу в травні 2022 року спостерігалося падіння індексу доступності продовольства, так у порівнянні із аналогічним періодом 2021 року, індекс доступності продовольства (ІДП) впав на 37%. Розглянуто приклади внесених змін до законодавчої бази у сфері: водокористування; землекористування та Державного ветеринарно-санітарного контролю. Проаналізовато три моделі підтримки агропромислового комплексу у разі виникнення форс-мажорних обставин. Так, приклад прямого державного відшкодування можна спостерігати у Греції та Кіпрі, державно-приватне партнерство притаманне для таких країн, як: США, Німеччина, Франція, Іспанія, Португалія, Ізраїль, Туреччина, Австрія, Китай. У Німеччині, Швеції та Австралії найбільш поширеною є модель агрострахування з мінімальним державним втручанням. На основі аналізу стану вітчизняного агропромислового ринку та впиливу війни на екологічну ситуацію в країні, запропоновано у майбутньому поширити органічний обробіток, вирощування та виробництво, правила та норми виробництва якого в різних країнах розроблені на основі системи базових міжнародних стандартів, які дозволяють враховувати фізико-географічні, соціальні та економічні особливості різних країн.