Будь ласка, використовуйте цей ідентифікатор, щоб цитувати або посилатися на цей матеріал:
http://reposit.nupp.edu.ua/handle/PoltNTU/10286
Назва: | Переклад лексем на позначення їжі в повісті Миколи Гоголя «Старосвітські поміщики» |
Автори: | Павельєва, А.К. Дмитрюк, С.С. |
Тематичні ключові слова: | лексема мотив їжі транскодування описовий переклад калькування генералізація реалія лексико-граматична заміна |
Дата публікації: | 2021 |
Видавництво: | Міжнародний гуманітарний університет, м. Одеса |
Анотація: | Стаття присвячена аналізу способів перекладу етнічномаркованих лексем на позначення їжі на англійську мову в повісті Миколи Гоголя «Старосвітські поміщики» та визначенню їх еквівалентності та адекватності в двох перекладах – Річарда Півера і Лариси Волохонської та Констанс Гарнетт і Ізабель Хепгуд. Зазначається, що мотив їжі є одним із ключових хронотопічних мотивів в картині світу даної повісті і відіграє особливу роль у відносинах головних героїв, проте лексеми, що відносяться до тематичної групи «Їжа» у цьому творі є етнічномаркованими мовними одиницями, що ускладнює їх переклад на неблизькоспоріднену мову – англійську. Відмічається, що раніше дослідники робили спроби аналізувати способи перекладу на англійську мову назв їжі у пізній творчості Гоголя, проте особливості перекладу реалій, що містять назви страв у ранній прозі письменника, раніше не розглядалися. В статті доводиться, що обидві пари перекладачів повісті «Старосвітські поміщики» найчастіше використовували метод описового перекладу, рідше – калькування, генералізації та лексико-граматичної заміни, при цьому оригінальний текст дещо втратив свою національно-культурну складову. Зазначається, що найменш вдалі відповідники обидві команди перекладачів підібрали до лексем «киселик», «узвар» та «урда», використавши при цьому прийом описового перекладу. Однак найбільш проблематичними в плані перекладу виявилися назви грибних страв, непопулярних в англомовних країнах, які усі перекладачі експлікували неправильно і, відповідно, переклали за допомогою лексико-граматичних замін та генералізації. В статті також розглядається використання перекладачами Півером та Волохонською прийому транскодування (транскрипції чи транслітерації) та перекладацьких виносок, за допомогою яких були досить точно пояснені особливості українських страв «каша» та «пиріжки». В той же час вони не завжди правильно розуміли мову тієї епохи, що відобразилося в неточностях перекладу окремих реалій в гоголівських творах. Гарнет і Хепгуд взагалі не використовували транслітерацію чи транскрипцію в перекладі лексем на позначення їжі, позбавивши повість національно-культурного колориту, а окремі лексичні одиниці були взагалі випущені із тексту перекладу. Однак, обидва варіанти перекладу є цілком адекватними та загалом передають український колорит творів за допомогою лексичних засобів англійської мови. |
Бібліографічний опис: | Павельєва А.К. Переклад лексем на позначення їжі в повісті Миколи Гоголя «Старосвітські поміщики» / А.К. Павельєва, С.С. Дмитрюк // Науковий вісник Міжнародного гуманітарного університету. Серія: «Філологія». – 2021. – Вип. 51, т. 3. – С. 59–62. |
URI (Уніфікований ідентифікатор ресурсу): | http://reposit.nupp.edu.ua/handle/PoltNTU/10286 |
Розташовується у зібраннях: | Кафедра германської філології та перекладу |
Файли цього матеріалу:
Файл | Опис | Розмір | Формат | |
---|---|---|---|---|
Павельєва Дмитрюк стаття.pdf | 8.29 MB | Adobe PDF | Переглянути/Відкрити |
Усі матеріали в архіві електронних ресурсів захищені авторським правом, всі права збережені.