Оптимізація системи регулювання відпуску теплоти.

Abstract

Регулювання теплопостачання повинно забезпечувати високу енергоефективність централізованих систем теплопостачання (ЦСТ) загалом, знижуючи питомі показники вироблення і відпуску теплоти та підтримуючи нормований тепловий режим приміщення при будь-яких змінах зовнішньої температури, інсоляції, інфільтрації та тепловиділень.

Зазвичай процеси центрального регулювання ЦСТ на джерелах тепла і споживачах тепла розглядаються окремо: не тільки технічно, а й організаційно. У зв’язку з цим пропозиція щодо спільного розгляду центрального та місцевого регулювання теплопостачання є актуальною та корисною. Запропоновані рішення дозволяють підвищити ефективність існуючих ЦСТ на етапі переходу на сучасні варіанти їх реалізації, при яких блоки теплорегуляції розташовуються біля входу в окремі квартири, а отже, ступінь регулювання максимально наближений до автономні системи опалення. Метою дослідження є комплексне розгляд впливу окремих етапів теплопостачання на загальний ККД ЦСТ. Найпоширенішим у вітчизняному ЦСТ є метод якісного центрального контролю теплопостачання шляхом зміни температури теплоносія в трубопроводах теплових мереж на виході з джерел тепла. Однак у цього методу є істотний недолік - це неефективне регулювання в період скорочення температурного графіка при спільному навантаженні на опалення і гарячу воду. Робота в цей період призводить до значного перегріву в приміщеннях і непродуктивних тепловтрат. Непродуктивні втрати тепла через неналежне регулювання при зниженні графіка тепловиділення досягають до 18 % теплового потенціалу використовуваного палива.

Запропоновано введення комбінованого кількісного та якісного регулювання, при якому до температури відсікання температурного графіка регулюється виділення тепла шляхом зміни температури теплоносія, а після відсікання здійснюється перехід до кількісного центрального регулювання. Розроблено практичні рекомендації щодо впровадження такого регулювання. Комбіноване центральне регулювання забезпечує можливість надання послуг гарячого водопостачання протягом усього опалювального періоду, уникає гідравлічної та теплової дерегуляції систем та забезпечує оптимальні умови для роботи теплогенераторів, зниження споживання енергії та значне підвищення загальної ефективності ЦСТ.