Регулятивність наукових текстів Івана Огієнка

Abstract

У статті проаналізовано наукові твори професора Івана Огієнка «Історія української літературної мови», «Історія українського друкарства» та «Нариси з історії української мови: система українського правопису» з погляду виявлення в них регулятивності. Регулятивність розглянуто як здатність тексту керувати пізнавальною діяльністю рецепієнта. Доведено, що уведення в чітко регламентований текст регулятивних одиниць сприяє активізації уваги адресата,деавтоматизації й підвищенню інтенсивності сприйняття наукової інформації, максимізації її корисності. Описано лексичні й синтаксичні регулятиви – засоби конструктивного діалогу між автором та читачем. З-поміж лексичних регулятивів виокремлено образні одиниці – епітети, порівняння, метафори, метонімії, персоніфікації, перифрази, а також іншомовні та розмовні елементи. Синтаксичні регулятиви репрезентовані повторами та утвореними на основі їх стилістичними фігурами – полісиндетоном, анафорою, анадиплозою, ампліфікацією, градацією. Увагу зосереджено й на інверсії, текстотвірному елементі «питання – відповідь», паратентичних конструкціях, безсполучникових складних реченнях. Окреслено регулятивний характер графостилістичних засобів, зокрема лапок, абзацоподілу.