Іконічне висловлення як гумористичний пуант німецькомовного анекдоту

Abstract

У статті встановлюються особливості створення гумористичного пуанту на ґрунті іконічних висловлень у німецькомовному анекдоті. Іконічність розуміється як наявність подібності між означуваним і означальним мовного знаку. Іконічні висловлення є самовизначальними, тобто відображають властивості, притаманні позначуваній пропозиції. Їхня специфіка у ролі пуанта оповідного або драматургічного анекдоту полягає у тому, що вони на рівні комунікації між автором і читачем генерують імплікатури, слугуючи засобом створення гумористичного ефекту. За семантичним критерієм виокремлюється самопідтверджувальні та самозаперечувальні іконічні висловлення, за мовною формою – фонетичні, морфологічні та синтаксичні.