Residential building deformation on pile foundation = Деформації житлового будинку на пальових фундаментах

Abstract

A considerably distinctive deformed five-storeyed three-section brick residential house erected over 40 years ago on driven prismatic piles combined by a strip grid foundation by a standardized project is under investigation. The geotechnical monitoring results of the building's technical condition are presented. Methods and results of the instrumental control analysis of the piles' actual length and visual evaluation of their integrity are presented. The causes of the foundations base's excess deformation were determined: the inability of the piles' tips to reach the designed mark; the piles' destruction during their immersion in dense sands; rupture of the primary thermal network, which led to "negative friction" effect on the piles' lateral surface, etc.

Подано результати геотехнічного моніторингу технічного стану достатньо характерного деформованого п’ятиповерхового трисекційного цегляного житлового будинку, зведеного понад 40 років тому за типовим проектом на забивних призматичних палях, об’єднаних стрічковим залізобетонним ростверком. Виконано візуальне та інструментальне обстеження несучих будівельних конструкцій. Доведено, що конструктивну схему будівлі не можна вважати жорсткою. Виявлено дефекти й пошкодження, що впливають на несучу здатність та довговічність окремих конструктивних елементів і будівлі в цілому, зокрема вертикальні тріщини із шириною розкриття до 20 мм у зовнішніх та внутрішніх стінах, тріщини в збірних перемичках у підвалі, обрив попередньо напружених тяжів та ін. Визначено фактичні параметри основ і фундаментів. Описано методику та викладено результати аналізу інструментального контролю фактичної довжини паль і візуального оцінювання їх цілісності. Розраховано проектну та фактичну несучу здатність паль і осідання їх основ. Установлено причини наднормових деформацій основ фундаментів, зокрема: неможливість досягнути вістрями паль проектної позначки, що призвело до значного зменшення їх несучої здатності; руйнування паль у процесі їх занурення у щільні піски намиву; порив магістральної теплової мережі, котрий призвів до появи ефекту «негативного тертя» за бічною поверхнею паль; дія інерційних сил від вибухів у кар’єрі. Технічний стан пальових фундаментів визначено як незадовільний. Розроблено рекомендації щодо подальшої експлуатації будівлі. Обрано конструктивно-технологічне рішення посилення її фундаментів, зокрема посилення пальових фундаментів підведенням під існуючі ростверки монолітної залізобетонної плити товщиною не менше 400 мм, захватками та поетапно. Для включення плити «в роботу» одразу після її влаштування передбачено ущільнення основи під плитою.