Будь ласка, використовуйте цей ідентифікатор, щоб цитувати або посилатися на цей матеріал: http://reposit.nupp.edu.ua/handle/PoltNTU/7509
Назва: До проблеми визначення поняття «наукова критика»
Автори: Балацька, О.Л.
Саєнко, Л.В.
Астахова, С.А.
Тематичні ключові слова: критика
критичне зауваження
наукова критика
визначення
англомовний науковий дискурс
Дата публікації: 2019
Видавництво: Видавничий дім «Гельветика», м. Херсон
Анотація: У статті здійснюється аналіз наявних дефініцій критики / критичного зауваження, яку вважаємо обов’язковим компонентом сучасного англомовного наукового дискурсу, а також пропонується власне визначення критики / критичного зауваження. Важливість критики для наукової діяльності й комунікації є очевидною, адже саме усвідомлення недостатності й недосконалості знання стимулює дослідників до нових розвідок та переосмислення наявних студій. Поняття критики взагалі та наукової критики зокрема має різні тлумачення, з яких найбільш релевантним різним галузям науки вважаємо вербально висловлене негативне ставлення до певного (фрагмента) наукового дослідження. Слід відзначити, що прийняте в роботі розуміння критики як негативного судження суб’єкта про певний об’єкт є її вузьким тлумаченням, більш адекватним, на наш погляд, аніж широке трактування критики (розбір, аналіз, виявлення позитивних та негативних рис). По-перше, за вузького розуміння критика співвідноситься з конкретним вербальним утворенням – висловленням негативної оцінки, що є обов’язковим у критичному зауваженні, тоді як за широкого трактування межі вербальних реалізацій установити практично неможливо. По-друге, аналіз словникових дефініцій та результати (нелінгвістичних і лінгвістичних) досліджень свідчать про те, що обране нами тлумачення є найбільш поширеним і загальним (до того ж мовна свідомість українського дослідника не дозволяє поєднувати іменник «критика» з прикметником «позитивна»). Окрім того, критику вважаємо складовою розумово-комунікативної взаємодії науковців, що в соціокогнітивному вимірі характеризується наявністю спільного спеціального знання, а в соціокомунікативному – прагненням досягти спільної мети – сприяти розвитку та вдосконаленню наукової думки. Звідси ми можемо прийти до висновку про те, що наукова критика може бути схарактеризована як явище дискурсивної природи – ментальний, соціокультурний і комунікативний феномен, реалізований вербальними одиницями.
Бібліографічний опис: Балацька О.Л. До проблеми визначення поняття «наукова критика» / О.Л. Балацька, Л.В. Саєнко, С.А. Астахова // Науковий вісник Міжнародного гуманітарного університету. Сер.: Філологія : зб. наук. пр. – Херсон : Гельветика, 2019. – № 42, т. 2. – С. 24-27. – DOI https://doi.org/10.32841/2409-1154.2019.42.2.7
URI (Уніфікований ідентифікатор ресурсу): http://reposit.pntu.edu.ua/handle/PoltNTU/7509
Розташовується у зібраннях:Кафедра германської філології та перекладу
Кафедра германської філології та перекладу
Кафедра загального мовознавства та іноземних мов

Файли цього матеріалу:
Файл Опис РозмірФормат 
Балацька Саєнко Астахова стаття 19.pdf412.22 kBAdobe PDFПереглянути/Відкрити


Усі матеріали в архіві електронних ресурсів захищені авторським правом, всі права збережені.