Дослідження варіантів забезпечення диверсифікації

Abstract

Умовою стійкового функціонування багаторівневої системи управління підприємства, установи або, наприклад, технічного вищого навчального закладу, є надійний та оперативний інформаційний обмін необхідного рівня та якості. Витрати на нього є складовою частиною вартості життєзабезпечення. При цьому необхідно враховувати можливу територіально-розподілену структуру установи. Для здійснення інформаційного обміну зазвичай використовуються ресурси місцевого інтернет-провайдера, телефонної мережі загального користування (ТфЗК) і операторів мобільного зв’язку [1]. Однак, забезпечити об’єднане використання послуг реального часу звичайними засобами є досить складним і нерентабельним процесом. Як наслідок, виникає потреба в розробці проекту корпоративної інфокомунікаційної мережі, що буде відповідати сучасним вимогам до рівня сервісів і послуг, конфіденційності, надійності та живучості системи управління в цілому. Для підвищення надійності інформаційного обміну установи необхідно забезпечити диверсифікацію (новолат. diversificatio – зміна, різноманітність) інфокомунікаційної мережі. При цьому слід виділити кілька аспектів її досягнення.