Фразові дієслова в англійській мові: деривація і переклад

Abstract

Дієслівні сполучення типу to turn on ‘вмикати’, to turn off ‘вимикати’, більш відомі в зарубіжній лінгвістиці під назвою “фразові дієслова”, являють собою безеквівалентну словотвірну і перекладацьку категорію в дієслівній таксономії сучасної англійської мови. Такі одиниці мають складну структурну і змістовну форму, утворюючись від монолексемних дієслів шляхом приєднання особливого компонента, що має комбіновану прийменниково-прислівникову природу. Цією природою другий компонент таких сполучень, який найчастіше називають “післяйменником”, “постпозитивним компонентом” або скорочено “постпозитивом”, зобов'язаний своєму походженню від загальногерманських вихідних прислівників з просторовим значенням або давньоанглійських дієслівних префіксів локативної семантики. У даній роботі на конкретному емпіричному матеріалі, представленому фразовими дієсловами руху, здійснюється спроба виділити й проілюструвати способи передачі цих дієслівних комплексів українською мовою. В результаті проведеного дослідження було виділено два способи перекладу зазначених одиниць – морфологічний і синтаксичний. Морфологічний спосіб передбачає передачу фразових дієслів за допомогою переважно префіксальних дієслів, а синтаксичний – вільними або стійкими словосполученнями. Встановлено, що ці способи, в свою чергу, відображають особливості типологічного статусу фразового дієслова в англійській мові, яке може виступати в ролі складеного / аналітичного дієслова з постпозитивом-дериваційним формантом або являти собою відносно вільне сполучення дієслова й постпозитива-прислівника. Було також доведено, що проблема перекладу англійських фразових дієслів українською мовою тісно пов'язана з дериваційною природою досліджуваних дієслівних комплексів. У зв'язку з цим можна констатувати, що між постпозитивними компонентами в структурі фразових дієслів руху та префіксами у складі відповідних українських префіксальних дієслів існує чітка кореляція, а перекладацькими еквівалентами англійських постпозитивів можуть бути українські префікси з локативним компонентом, рідше прислівники, що мають просторове значення. Це, в свою чергу, підтверджує тезу про складну прийменниково-прислівникову природу другого компонента таких сполучень.