Comparative Legal Analysis of the Legislation of Labor Protection in Construction Using the Example of the EU, Azerbaijan and Ukraine = Порівняльно-правовий аналіз законодавства про охорону праці в будівництві на прикладі ЄС, Азербайджана та України

Abstract

The present article deals with the legislation on labor protection in the construction of the European Union and compares it with the law of Ukraine and Azerbaijan. The main focus of the paper is on Council Directive 92/57/EEC of 24 June 1992 on the implementation of minimum safety and health requirements at temporary or mobile construction sites. Comparing its content with the legislation on labor protection at the construction sites of Ukraine and Azerbaijan, the authors conclude that the guarantees of the right to labor protection in the EU cover a much wider range of subjects than in other states. This is due to the fact that the term «worker», in accordance with the case-law of the Court of Justice, covers persons who performs services for and under the direction of another person; pursues real, genuine activities, to the exclusion of activities on such a small scale as to be regarded as purely marginal and ancillary; in return for which he receives remuneration. In addition, guarantees of labor protection in the EU extend to the self-employed person, whose professional activity contributes to the completion of a project. Proposed ways to adapt Ukrainian and Azerbaijani legislation to EU law.

У цій статті розглядається законодавство про охорону праці при будівництві Європейського Союзу та його порівняння з законом України та Азербайджану. Основна увага в документі наведена на Директиві Ради 92/57 / ЄЕС від 24 червня 1992 року щодо імплементації мінімальні вимоги до безпеки та охорони здоров'я на тимчасових або мобільних будівельних майданчиках. Порівнюючи його зміст із законодавством про працю Захист на будівельних майданчиках України та Азербайджану, автори роблять висновок, що гарантії права на охорону праці в Росії ЄС охоплює значно ширший спектр питань, ніж у інших державах. Це пов'язано з тим, що термін «працівник», відповідно до прецедентне право Суду, охоплює осіб, які здійснюють служби для і під керівництвом іншої особи; переслідує справжнє, справжнє діяльність, за винятком дій у такому невеликому масштабі, що можна вважати суто маргінальними та допоміжними; в обмін на який він отримує винагороду. Крім того, гарантії охорони праці в ЄС поширюються і на самозайнятої особи, чия професійна діяльність сприяє завершенню проекту. Запропоновані шляхи адаптації українського та азербайджанського законодавства до законодавства ЄС.