Methodological aspects of institutionalism in the issues of administrative-territorial development = Методологічні аспекти інституціоналізму в питаннях адміністративно-територіального розвитку

Abstract

The irrationality, disproportionality, complexity of the administrative-territorial entities of the united territorial communities are taken into consideration. It is noted, that the application of the institutional methodology of administrative and territorial development is insufficiently studied in domestic and foreign economics. Institutional inadequacy territorial division to the country's needs has been revealed. The ways of executive power institutionalization, the development of territories in accordance with institutionalism requirements, and its role and place in administrative-territorial reform are determined. It is noted that the only institutional set of society is the institutional matrix. The institutional matrix of society is presented as a stable triad of basic elements - macro-institutions that integrate and stabilize society: economy, politics and culture. In forming a matrix, its properties are taken into account, namely the symmetry of dual positions, the interdependence of institutions within matrix, invariance of dominance, the coexistence possibility in the system of maternal matrix of different elements and matrices institutions, with native matrix obligatory dominance. The historical development of states and civilizations, existing by matrix principles above properties effectiveness has proved; otherwise the state disappears, and civilization ceases to exist. It is determined that state and regional institutional transformations generate effective reforms: administrative-territorial, economic, land and other interconnected transformations of society, including political and legal ones. Territorial development and the real economy require a governance system reform within a vertically-level management system into account natural, political, economic, ethnic, linguistic, national and other spatial and social aspects. And modernization of public administration institutions system, decentralization of powers to the level of united territorial communities should form a stable territory development system and safe economic and social environment in regions.

В статті врахована нераціональність, непропорційність, складноконтурність адміністративно-територіальних утворень об’єднаних територіальних громад. Зазначено, що питання застосування інституціональної методології щодо адміністративно-територіального розвитку є недостатньо дослідженими у вітчизняній та зарубіжній економічній науці. Виявлена інституціональна невідповідність адміністративного територіального поділу потребам країни. Визначено шляхи інституціоналізації виконавчої влади, розвитку територій у відповідності до вимог інституціоналізму, та його роль і місце в адміністративно- територіальній реформі. Відмічено, що єдиним інституціональним комплексом суспільства визначається інституціональна матриця. Інституціональна матриця суспільства подається, як стійка тріада базових елементів – макроінститутів, що інтегрують і стабілізують суспільство: економіка, політика і культура. При формуванні матриці враховано її властивості, а саме симетрія дуальних позицій, взаємозумовленість інститутів в межах матриці, інваріантність домінантності, можливість співіснування в системі інститутів материнської матриці різних елементів різних матриць з обов’язковим домінуванням рідної матриці. Історичним розвитком держав і цивілізацій, які існують за принципами матриці, доведена дієвість вище наведених властивостей; в іншому разі держава зникає, перестає існувати і цивілізація. Визначено, що державні та регіональні інституціональні перетворення генерують проведення ефективних реформ: адміністративно-територіальної, економічної, земельної та інших взаємопов’язаних трансформацій суспільства, включаючи політико-правові. Територіальний розвиток і реальна економіка вимагають проведення реформи системи інститутів управління в рамках вертикально-рівневої системи управління з урахуванням природних, політичних, економічних, етнічних, мовних, національних та інших просторових і соціальних аспектів. А модернізація системи інститутів державного управління, децентралізація повноважень на рівень об’єднаних територіальних громад повинна формувати стійку систему розвитку території і безпечне економіко-соціальне середовище в регіонах.